1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 [1 Голос]
Сьогодні, 24 листопада 2018 року, у с. Велика Мотовилівка відбулась панахида пам'яті 85-тим роковинам жертв Голодомору. Не дивлячись на великий проміжок часу, біль не вщухає і нині. Були присутні свідки того страшного часу, які пригадали деякі епізоди того пекла. 
 
Сподіваємось, що сьогодні, запалюючи свічку, пам'яті жертв Голодомору, ми згадаємо тих хто став жертвою того страшного часу, зробивши все, щоб пам'ять про них жила й далі. Цінуйте життя, кожну зернинку й крихту хліба. 
 
Вбережи, Боже, нас від подібного горя, та ні в якому разі не допусти більше такого.
 
 
Холод. Пустка. Тридцять третій… 
Вождь народів на портреті. 
В хаті голод. Плач лунає. 
Маму тихо син благає: 
- Мамо, мамочко, матусю, 
Я померти так боюся. 
Мені б хлібця зовсім трішки - 
Встав би я тоді на ніжки 
Мати сльози утирає, 
Худе тільце пригортає 
- Ой, кровиночко рідненька, 
Як би ж знала твоя ненька, 
Що будеш ти так страждати, 
В мене їстоньки благати 
Я ж пшеничку доглядала, 
У снопи її в’язала 
Був у всіх врожай багатий 
Та достаток в кожній хаті 
І корівоньку я мала, 
Молочко тобі давала 
Прийшли іроди прокляті- 
Стало пусто в нашій хаті 
Геть усе позабирали, 
Що змогли, повигрібали, 
А тепер моя дитина 
На моїх очах і гине 
Зачекай, мій милий сину, 
Ось піду до Василини, 
Може дасть, хоча б краплину 
Молочка для тебе, сину 
На коліна припадала, 
Так просила, так благала 
Жінка, правда, пожаліла, 
То ж назад, мов птах, летіла 
- Сину, глянь сюди, маленький, 
Що принесла тобі ненька 
Тихо спить дитятко босе – 
Більше їстоньки не просить 
Гірко мати заридала, 
Руки в відчаї ламала: 
- Боже! Чом ти нас покинув? 
Чом забрав мою дитину? 
Холод. Пустка. Тридцять третій… 
Вождь народів на портреті. 
Тихо. Мати заніміла. 
В вічність з сином одлетіла.
 
 
вірш - Плетенцова Олена
 
 
 
Частково як все відбувалось дивіться на відео та світлинах
 
 
 
З повагою,
 
ГО "ІММС"